Правові засади збору і утилізації малих побутових ХДС

 

Пояснення щодо окремих регулюючих документів

Закон України "Про хімічні джерела струму" стосується усіх хімічних джерел струму. 
При цьому, згідно із статтею 3 "Дія законів України "Про металобрухт" (619-14) та "Про відходи" (187/98-ВР) не поширюється на відносини, що виникають у сфері хімічних джерел струму."
 
В Законі розгорнуто описано поводження з джерелами струму ємністю від 7 Ампер*годин і вище. В основному це автомобільні акумулятори і подібні пристрої. Побутові батарейки, акумулятори до телефонів, портативних комп'ютерних пристроїв та дрібної побутової апаратури (плеєрів, фото- відеокамер тощо) до цієї категорії не належать і відповідно поводження з таким матеріалом не регламентується положеннями Закону, що стосуються ХДС ємністю понад 7 А/год.
 
Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" не оперує поняттям "джерела струму", "батарейки".
 
Закон України "Про відходи" прямо не називає побутові елементи живлення небезпечними відходами. Окремо слід зазначити, що відпрацьовані побутові хімічні елементи живлення (батарейки), які належним чином зібрані і зберігаються, не є відходами за визначенням. Такий матеріал є в статусі відпрацьованих предметів вжитку або вторинної сировини.

 
Податковий кодекс України
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини на власних територіях (об'єктах) не є платниками екологічного податку (пп.240.1.3 п. 140.1 ст. 240);
Обсяги та види (класи) відходів вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання не є об'єктом оподаткування екологічним податком (пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242). При цьому ліцензія на збирання та заготівлю таких відходів (вторинної сировини) не потрібна.
***
У відповідності до закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (ст.9) ліцензуванню підлягає "виробництво особливо небезпечних хімічних речовин; операції у сфері поводження з небезпечними відходами, збирання і заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (згідно з переліками, що визначаються Кабінетом Міністрів України)" 
Оскільки відносини у сфері хімічних джерел струму не регулюються Законом України "Про відходи", та враховуючи те, що окремо зібрані і не змішані з побутовими чи промисловими відходами відпрацьовані хімічні джерела струму не є відходами (і не є складовою частиною відходів), такі відпрацьовані хімічні джерела струму не підпадають під дію позначених нормативних положень. Крім того відпрацьовані побутові батарейки прямо не позначені як потенційно небезпечні відходи.

 
Перелік на ліцензування відповідних видів діяльності затверджено Постановою КМУ від 14.11.2000р. №1698.
Після внесення змін, постановою КМУ від 27лип2011року №798 з переліку вилучені положення, що стосуються батарейок і акумуляторівДовідково: до набрання чинності ПКМУ від 27.07.2011 №798 були чинними доповнення внесені ПКМУ від 4.10.2006 №1381.
 
***
Деякі висновки
Побутові батарейки* і акумулятори є предметами вжитку для використання в побуті і відповідають відповідним вимогам безпеки.
За своїм складом і характеристиками розряджені батарейки і акумулятори нічим не відрізняються від заряджених.
Відпрацьовані батарейки, які громадяни передають іншим особам або організаціям не є відходами оскільки вони не були поміщені у побутове чи інше сміття. Такі батарейки залишаються предметами побутового вжитку і не розглядаються як сміття (і формально не перебувають у статусі відходів).
Передача відпрацьованих батарейок відбувається добровільно і безоплатно - тому жодних фінансових та податкових зобов'язань не виникає.
Будь-хто може вільно і на власний розсуд оперувати побутовими предметами вжитку, (які дозволені до загального продажу і використання) якщо такі дії не завдають шкоди. Тобто, будь-яка особа може володіти, використовувати, переміщувати, зберігати, передавати іншим особам власні (або отримані від інших осіб) предмети вжитку, в тому числі батарейки, незалежно від того чи вони перебувають в робочому чи не робочому стані.
При цьому слід враховувати, що при неналежному поводженні з батарейками (потраплянням їх до побутового сміття, в ґрунт чи воду) ці предмети вжитку становлять значну загрозу для довкілля і людини.
Цілком логічно, що батарейка яка знаходиться у вас в годиннику чи телефоні (або в дитячій іграшці чи в пульті до кондиціонера тощо) не є відходами (і тим більше до класу небезпечних відходів не відноситься) інакше Вам потрібна ліцензія на таку батарейку і спеціальний транспорт для її переміщення, а не носити в кишені.
 
***
На сьогодні жоден контролюючий орган не має прямих повноважень, визначених нормативними документами, здійснювати контроль поводження з відпрацьованими хімічними джерелами струму ємністю до 7 Ампергодин.
Також, жоден Закон та інший нормативний документ не передбачає необхідності, форми і процедури щодо ліцензування будь-яких дій у сфері поводження з відпрацьованими хімічними джерелами струму.
Слід відзначити, що такий стан є добрим для справи налагодження культури збору і утилізації батарейок. В іншому випадку зарегульованість питання призводить до повного блокування будь-яких конструктивних ініціатив і дій щодо його розв'язання. Що неодноразово підтверджено практикою.
 
* у тексті вище під поняттям "батарейки" розуміються малі побутові хімічні джерела струму ємністю до 7 Ампер*годин. Нормативні документи в основному оперують поняттям "Хімічні Джерела Струму".  Синонімами також є "Хімічні Елементи Живлення", "Батарейки"

 

 

_

 

 

 

_

 

 

 

До початку

Як передати

Умови співпраці

Відповіді (FAQ)

Протокол

Регулювання

Загальна інформація

Про проект

Annotation in English